В даний час ситуація в зовнішньому світі залишає бажати кращого. Тому більшість сімей в пошуках кращого життя їдуть на ПМП до Франції, Німеччини та інших країн Європи. Можливо, для батьків не складає труднощів знайти роботу і почати жити заново, але від переїзду найбільше страждають діти.

Соціальна адаптація дітей в новому суспільстві – це важкий, розтягнутий у часі і багатозадачний процес. Кожна дитина сприймає оточення по-різному, тому необхідний індивідуальний підхід. Психологи часто виділяють деякі основні аспекти, завдяки яким можна прискорити соціальну адаптацію дитини в суспільстві.

Основні аспекти в адаптації до соціуму у дітей-мігрантів:

• робота безпосередньо з дитиною як окремо, так і в групах з загальними інтересами або можливостями;
• робота з батьками, проведення тренінгів, виділення ряду правил, якими вони повинні керуватися для підготовки дитини;
• робота в контакті полягає в поступовому «приживленню» до соціуму, впровадженні в групу чужих людей, проведенні бесід і усунення «стіни» між дитиною-мігрантом і корінним мешканцем.

Щоб допомогти дітям-емігрантам у Франції подолати складнощі адаптації, психолог зобов’язаний: 

• знати і розуміти специфіку відносин дітей і батьків в етнічної групи і їх культурні особливості, а також специфіку інтеграції в соціум дитини-мігранта;
• знати і володіти способами усунення соціально-психологічних факторів, які притаманні таким дітям (наприклад, культурний шок і т.д.);
• вміти оцінювати значимість етнічних, культурних, релігійних факторів при соціальній адаптації дітей до середовища і продумувати послідовність дій для психологічного спостереження з урахуванням, вище наведених особливостей;
• володіти прийомами діагностики культурної приживлюваності дитини і методами індивідуальної розвиваючої роботи.

Найпростіший спосіб прискорити адаптацію дітей в іншому суспільстві – це використовувати освітню систему, інакше кажучи, школу. Даний метод є найбільш масово доступним, демократичним і гуманним, він дозволяє виявити нестиковки в спілкуванні, відмінності традицій і цінностей між дітьми. Завдяки цим недоліків психологам простіше оцінити, наскільки глибоко потрібно працювати з дитиною, на які аспекти необхідно більше акцентувати увагу і як допомогти дитині впоратися зі стресом під час перебування в новому для неї середовищі.

Використання освітньої системи розвантажує діяльність психологів, і частина роботи переноситься на плечі викладачів, які, в свою чергу, допомагають впоратися з першим шоком у дитини. Підтримка з боку педагогів робить позитивний вплив на динаміку розвитку адаптаційних якостей у дітей-мігрантів, що дозволяє їм швидше звикнути до нових умов.

Виконуючи роботу по інтеграції дитини в нове середовище, педагоги повинні постійно тримати в курсі закріпленого за мігрантом соціального психолога, який має додатковий досвід і підготовку в області соціально-психологічної інтеграції дітей-мігрантів.

Продуманий підхід, ретельна підготовка, організація необхідної допомоги і підтримки з боку батьків, психологів і педагогів сприятимуть профілактиці у відхиленні поведінки. Це також вплине на розвиток адаптаційних якостей, комунікативних здібностей у дітей і зменшення негативних поглядів на прийняття чужої людини.