Уникнути психологічних проблем в неповній сім’ї і сформувати у дитини образ повноцінного осередку суспільства допоможе дотримання певних правил.

Якщо вдома не обговорювати тему відсутності батька, то малюк може не питати про нього довгий час. Але, потрапивши в дитячий сад у Франції, він зауважує, що інших дітей можуть привести не тільки мами, але і тата. Коли дитина, граючи в сім’ю, уявляє себе дідусем або татом, у неї виходить пропущена ланка. Тоді і приходить час пояснити дитині, що в ідеальній сім’ї є не тільки мама, але й тато. Добре якщо є такі помічники, як бабуся і дідусь, щоб син або дочка зрозуміли, що і у мами є мати і батько. І у бабусі з дідусем також були батьки.

Корисно в такому випадку погортати сімейні фотоальбоми. Прогулюючись по паркам або відпочиваючи на узбережжі Франції, можна поспостерігати за іншими дітками, які ходять з обома батьками. Можна почитати книги, в яких у головного героя – повна сім’я. Поступово у дитини буде складатися поняття, як це повинно бути.

Якщо жінка не може зрозуміти, як її чадо сприймає свою сім’ю, як себе в ній відчуває, сприяння може надати психолог. Фахівець може попросити маленького гостя намалювати свою сім’ю або провести тест кольоровими картками.

За малюнком маленького відвідувача можна визначити, чи є психологічні проблеми і чого дитині не вистачає. Дізнатися те, що дитина не може висловити словами. Завдання з кольоровими картками передбачає відповіді малюка на питання не словами, а картками. Аналіз квітів і асоціацій дитини з квітами дозволяє розшифрувати, наскільки благополучно складаються стосунки всередині сім’ї. Виявити те, які члени родини стоять на першому місці, кого малюк ставить в кінець списку, що говорить про наявність конфлікту.

Навіть якщо дитина сама не питає про свого батька, ій обов’язково потрібно розповісти про нього. З таким пропуском природним чином малюк сформуватися не зможе. У ситуації, коли мамі нічого сказати про батька, і навіть немає його фотографії, створити правильні ідеали все одно можливо. Припустимо взяти фото відомої позитивної людини, і сказати дитині, що на неї батько був схожий зовні і за характером.

Або описати його словами, якщо навіть мати не має ніякої інформації, наділивши образ уявного батька такими якостями, які б їй хотілося бачити у своїй дитині. Особливо це важливо, коли росте син. Він повинен вчитися мужності, рішучості, вольовим якостям. Жінки влаштовані інакше, і хлопчикові складно взяти ці риси нізвідки, особливо якщо немає дідуся або він живе далеко.

Інформація про батька повинна бути позитивною незважаючи ні на що. Але якщо свого часу він пішов, гіркоту і образу жінка не повинна вихлюпувати на свого сина. Це не повинно бути забороненою темою або таємницею. У такому випадку дитина буде рости, відчуваючи себе неповноцінним. Будь-який жарт, запитання про батька в садку або школі будуть боляче відгукуватися в його серці.

Як пояснити дитині, де його батько. У такій розмові потрібно бути чесним і не звалювати всю провину на чоловіка. Варто взяти на себе відповідальність і визнати спільність зроблених помилок. У той же момент потрібно мотивувати малюка і вкладати йому думку, що в його майбутній сім’ї таких помилок не повториться.

Ідеалізація батьків у дітей була і буде. Саме тут потрібно знайти золоту середину. Якщо батько дитини сидить в тюрмі або наркоман, ідеалізувати його навіть не етично. Дорослішаючи, діти можуть дізнатися правду від сторонніх. Але і в подробиці вдаватися не варто. Хлопчик може порахувати, що раз його тато поганий, то і він – такий же. Говорячи ж про те, що тато хороша людина, але з цією життєвою ситуацією не впорався, крихітка захоче навчитися бути сильнішою і більш відповідальною.

У якій би сім’ї не народився малюк, він повинен чітко знати, що родинне коло повинно бути повним. З раннього дитинства варто усвідомити, як в сім’ї розподіляються обов’язки і які відносини повинні бути між батьками і дітьми. У міру дорослішання варто розповідати дітям, що сім’ю потрібно створювати по любові. Необхідно донести, що сім’ю потрібно берегти, адже це – головне в житті.