Сучасний світ настільки жорстокий і хаотичний, що дітям на початку свого розвитку складно у всьому розібратися. Допомогти дитині не загубитися в швидкісному темпі життя зможуть батьки. Вони знають більше і вміють багато. У вихованні своєї дитини повинні брати участь обидва партнери.

Не завжди типова картина сім’ї підлаштовується під це правило. Всі звикли до шаблонного типу: мама займається дитиною і будинком, тато приносить гроші, багато працюючи або емігрувавши до Франції на заробітки. Що відбувається з малюком в цей час? Він не розуміє, де батько, нудьгує без нього. Після дитина звикає, що тато з’являється в певний час і вже не надає цьому значення. Невже так і повинно бути?

Роль батька в розвитку дитини рівносильна ролі матері. Завдяки татові малюк розвивається інтелектуально. Хлопчики стають на тлі його вчинків більш мужніми, а дівчатка швидше розуміють свою роль в цьому житті. Батьки претендують на роль «вченого». Розумний дядько, який зможе підказати і допомогти при вирішенні того ж домашнього завдання. Згадайте, адже не до мами ми бігали за порадою при вирішенні завдань з математики або фізики. Тато – завжди приклад для наслідування. Це чоловік, який уособлює сміливість, силу і мужність в одній особі.

Буває, що тато настільки зайнятий, і мама звалює на плечі обидві ролі у вихованні. Тоді відбувається певна зміна в сприйнятті світу у дитини. Це стосується і хлопчиків, і дівчаток. Перші стають м’якотілими, втрачають той маскулінний дух, який міг би дати батько. Другі, навпаки, бачачи, як мати все сама робить, стають більш жорсткими. Дівчата, які виростають без уваги батька, набувають чоловічих рис і починають дивитися на чоловіків надалі зверхньо. Тому слід залучати дитину і батька один до одного. Тато виконує хатню роботу? Нехай і син йому допомагає, і вчиться робити певні речі. Буде виглядати дивно, якщо хлопчик може в’язати або майстерно виконує балет, але не зможе полагодити розетку або поточного крана та інше.

Існує неофіційний ряд правил, які допоможуть батькам брати участь в житті дитини, а не тільки створювати ефект присутності:

• наскільки б ви не були зайняті, якою б роботою не займалися, завжди цікавтеся життям дитини. Заведіть собі хорошу звичку цікавитися подіями в житті свого сина;
• намагайтеся вловити зміни в настрої дитини. Грайте в його ігри, намагайтеся внести свої риси, але не перестарайтеся. Перестаньте боятися свого малюка;
• малюк намалював малюнок сім’ї та хоче вам його показати, приділіть хвилину часу, покажіть, що ви зацікавлені мистецтвом. Повірте, це настільки ж важливо, як і прибутковий проект по роботі;
• чоловіки суворі і непохитні, але наступіть на горло цим принципам і проявіть трохи ніжності на адресу вашої дитини. Добро завжди повертається стократно. Подарована ніжність повернеться точно так же. Дитина повинна розуміти, що батько зайнятий і не можете відволікатися, але нехай це буде винятком з усіх правил. Якщо хлопчик буде бачити, що батько є добувачем в родині, то і син усвідомлює свою соціальну роль.

У зв’язку з вищесказаним напрошується самий правильний висновок: тато важливий, потрібний і повинен бути. При опитуванні літніх людей було виявлено, що більшість нарікають на те, що приділяли своїм дітям менше уваги, ніж вони заслуговують. Отже, щоб не шкодувати в майбутньому, живіть сьогоденням разом зі своїм малюком. Замовте тури в Париж або в будь-яке інше місце. Це не тільки подарує масу незабутніх вражень дитині, але і зблизить сім’ю.