Після першого невдалого шлюбу багато молодих людей не відразу наважуються на другу спробу. Ще складніше створити змішану сім’ю, де кожен з майбутного подружжя має вже дітей, що народилися у Франції від попереднього шлюбу. Виходить згуртування двох світів, двох культур, зі своїми усталеними традиціями і цінностями. Сьогодні стереотип злих мачух і вітчимів канув в Лету.
Процес створення змішаної сім’ї вимагає багато зусиль, роботи над собою, розгляд думок всіх членів сім’ї, особливо, дітей. Батькам слід відразу обговорити всі питання виховання, щоб всі члени нової сім’ї не відчували себе ображеними або обділеними. Тому різноманіття, труднощі в рисах характеру окремо взятих дітей, відносини між усіма членами сім’ї – забезпечують постійну кількість неминучих конфліктних ситуацій. Для довідки: в даний час інститут шлюбу переживає кризу взаємовідносин між подружжям, кількість розлучень перевищило 50 відсотків.
Спочатку труднощі в змішаних сім’ях виникають, коли шлюбний партнер вже знайдений. Під час ейфорії і щастя один батько вважає, що їхні нащадки обов’язково сприймуть нового члена сім’ї / або інших членів з почуттям любові і розуміння. Але слід враховувати наступні проблеми:
- Вікові відмінності у дітей в такій новій сім’ї. Діти одного з майбутнього подружжя можуть бути трохи молодше другого з батьків або діти в новій сім’ї за віком можуть бути ближче, ніж з власними кровними родичами. Маленькі дітки потребують уваги своєї мами, так як це – основна ланка пізнання навколишнього світу. Діти дитсадівського віку справляються з сімейними змінами важче. Вони думають, що є причинами розбрату і конфлікту між батьками. Це веде дитину до стресової ситуації і виникнення проблем в особистісному плані. Ще важче переносять сімейні негаразди діти шести років, так як у них йде психологічне протиріччя почуттів, які не готові прийняти нового члена сім’ї. Тут необхідно повна довіра і терпіння.
- Наявність у одного з подружжя дітей, з якими планується спільне проживання, а другий з батьків не має батьківського досвіду, оскільки не має дітей. Тільки терпіння, взаєморозуміння і допомога допоможуть впоратися з цією проблемою.
- Зазвичай в нові відносини вступають після розривів або офіційних розлучень. Кожен з дітей втрачають свою індивідуальність і унікальність, так як їх стає більше за кількістю або за статевою ознакою.
- Несприйняття нового батька, тому що діти дуже довго прожили в неповній сім’ї або сподіваються на відновлення відносин між батьками. Природно, що перша реакція дитини на появу нового батька – це неприйняття і ігнорування, постійні конфліктні ситуації. Протистояти і подолати цей складний етап можливо через деякий час і спільними зусиллями нового подружжя. Але головне завдання в цьому відіграє вік і стать дитини.
- У кожній окремо взятій родині вже існують свої традиції і засади. При створенні змішаних сімей іноді доводиться порушувати ці традиції і звикати до нових. Тут необхідно знаходити компроміси, створювати нові підвалини, оптимальні для всіх членів великої родини.
- Організація дисциплінарних порядків, розкладів, планів, які вивішуються на видному місці і обговорюються усіма дітьми.
- Прояв любові без заміни батьків іншими батьками (бабусі, дідусі). Цього не варто робити, тому що батьки втратять свою індивідуальність.
- Відносини в змішаній родині ясні і відкриті. Обов’язкова повага один до одного всіх членів сім’ї. Створення нових традицій, наприклад у вихідні відвідувати пам’ятки Франції з дітьми. Це не тільки сприятиме створенню довірчої атмосфери, але і позитивно відіб’ється на культурному вихованні.
- Справедливість. Однакові умови перебування для всіх дітей (рідних, пасинків або падчерок). Найголовніше – не тримати образи і давати волю емоціям.
- Проведення особистого часу зі своєю рідною дитиною.
Добре, що сім’я відновилася і гармонійно починає існувати далі, але для цього слід докласти багато зусиль всіх членів сім’ї спільно. Тоді відразу всі питання будуть вирішуватися швидко, правильно і негайно.