Наша морська пригода у Франції

Цю відпустку ми з сином вирішили провести в Ніцці. Наша мама, як завжди влітку, поїхала з оркестром на гастролі, – ну, а нам не звикати відпочивати в «чисто чоловічій компанії». Ось тільки Бакса не взяли на цей раз, а розмістили його на місяць в собачому готелі.

Ще в Москві ми спланували наш відпочинок, і одним з важливих пунктів була морська пригода на яхті! Тоді ми і подумати не могли, що нас, дійсно, чекає несподіване пригода, правда зовсім не того плану, як нам хотілося б … Уже на наступний день після прибуття на Лазурний Берег ми взяли яхту в оренду і вирушили в довгоочікувану морську прогулянку. Вибір свій зупинили на невеликій «моторці», щоб була можливість відчути справжній драйв. Мій син просто обожнює швидкість і мріє стати автогонщиком, та й я любитель поганяти, чого там приховувати-то.

Відповідну компанію і програму знайшли просто: я взагалі ніколи не переймаюсь з вибором, наприклад, готелю, або туроператора, або авіакомпанії: купую послуги там, де хороша репутація і надійність, – часу на вивчення нюансів у мене просто немає. Так було і з яхтингом: солідна і перевірена кампанія Кофранс врахувала всі наші допитливі побажання, а вже мій син вміє побажати чогось нестандартного! На цей раз йому необхідний був супроводжуючий француз, що говорить по-російськи, місцевий житель, який під час поїздки не тільки введе його в курс сучасної французької життя, але і зробить з нього в поїздці справжнього моряка! Що ж, в Кофранс знайшли і такого.

Отже, в призначений час засмаглий шкіпер вивіз нас з сином назустріч пригодам! Дитині – суцільне задоволення: майже відразу нам зустрілися дельфіни, а мій син від них без розуму! Захопленню і вереску не було меж. Решта зовсім описувати марно, треба там побувати! Шикарні види Лазурного узбережжя, купання в кристально чистій воді, милування величезною мариною, смачна, приготовлена ​​на борту професійним коком їжа з морепродуктів і той самий усміхнений супроводжуючий по імені Франсуа, з яким моя дитина моментально подружився, і який розважав його всю дорогу, чому я , залишений в спокої, несказанно радів.

Я засмагав, передчуваючи задоволення від майбутньої риболовлі, і краєм вуха слухав, як наш морський «гувернер» розповідав синові цікаві подробиці з сучасного життя князівства Монако. Ми вже відпливли в відкрите море і готувалися стати на якір, щоб порибалити, як раптом побачили, що на зупинилася недалеко від нас парусному човні чоловік на борту розмахує руками і щось кричить. Ми і зрозуміти нічого не встигли, як наш капітан миттєво підігнав судно до маленького вітрильнику, а двоє з нашого екіпажу вже перебралися на борт човна.

«Все в порядку, не хвилюйтеся», – став заспокоювати нас Франсуа, але по його тону я зрозумів, що трапилася якась біда. Оскільки екіпаж і шкіпер говорили між собою по-французьки, я не відразу в’їхав, що сталося. Але незабаром ситуація прояснилася: до нас на борт з парусника перенесли зовсім молоду дівчину без свідомості. Треба віддати належне екіпажу, найнятому кампанією Кофранс: вони діяли дуже швидко і професійно. Не минуло й хвилини, як дівчину перенесли в салон, а наша яхта помчала назад до берега. З нею на борт перебрався молодий чоловік. Він схвильовано говорив по-французьки з членами нашого екіпажу. Мені стало не по собі, коли я зауважив, що ноги дівчини судомить. Пояснення в даній ситуації були зайві. Я побачив, що один з членів нашого екіпажу надає їй медичну допомогу.

«Це приватна човен, – пояснив нам Артур, поки ми мчали в бік берега. – Ось, поїхали порибалити, і не підготувалися. Але ж і з молодими в море може трапитися нещастя ». Мій син реагував дуже гостро, я бачив, що він сильно наляканий, але вигляду не подає. Наша моторка летіла вихором! Я і не думав, що нам доведеться походити по морю на таких швидкостях. Ось тільки не до захоплень було: син весь час запитував, що сталося з дівчиною. Добралися до порту швидко, і коли шкіпер пришвартовують яхту, дівчина прийшла до тями. «Пап, прокинулася», – тихо доніс мені син, який, не дивлячись на мої окрики, безцеремонно терся поруч із хворою. Біля берега вже чекала машина медичної допомоги. Я потиснув її хлопцю руку і обійняв його. Видно було, що він встиг трохи заспокоїтися.

На риболовлю ми вже не поїхали: бродили по місту, обговорюючи те, що трапилося, і ввечері повернулися в готель. На наступний ранок нам подзвонив співробітник Кофранс і вибачився за «зіпсовану прогулянку». Я у відповідь запевнив його, що ця поїздка багато чому навчила мого сина, і ще раз подякував професійний екіпаж, найнятий Кофранс, за швидкість і компетентність, а головне, з’ясував, що з дівчиною все в порядку. У відповідь нам запропонували абсолютно безкоштовно повторити наш невеликий круїз, тільки вже без «подібного екстриму». Я подумав і відмовився: мені хотілося, щоб моя дитина назавжди запам’ятав саме цю поїздку …